Відбувся науково-навчальний онлайн семінар для студентів «Сила матеріалу. Фізика на службі оборони» в рамках співпраці Технічного центру НАН України із Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка, Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки Збройних Сил України й Інститутом газу НАН України.
Відбувся науково-навчальний онлайн семінар для студентів «Сила матеріалу. Фізика на службі оборони» в рамках співпраці Технічного центру НАН України із Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка, Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки Збройних Сил України й Інститутом газу НАН України.
Захід відбувся у квітні 2025 року у форматі (он-лайн) між м. Києвом та м. Полтава. Організатори – Технічний центр НАН України та Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.
У роботі семінару «Сила матеріалу. Фізика на службі оборони» брали участь представники Технічного центру НАН України, педагогічний склад та студенти кафедри загальної фізики та математики ПНПУ імені В.Г. Короленка, співробітник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, доктор технічних наук, генерал-майор Ігор Одноралов.
Науковий семінар був присвячений сучасним тенденціям і підходам до створення військового спорядження та зброї, науково-технічним дослідженням хімічного складу, структури та топографії поверхні матеріалів зразків фрагментів широкого кола засобів ураження, про перспективи подальшого розвитку та вдосконалення методології застосування явища електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) та експериментальні та теоретичні дослідження в галузі синтезу вуглецевих нанотрубок.
З вітальною промовою до учасників наукового семінару звернулася ректорка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка професорка Марина Гриньова.
Засідання наукового семінару відкрила директорка Технічного центру НАН України к.ф.-м.н., Світлана Сперкач, яка привітала учасників наукового семінару і побажала плідної роботи.
Далі учасники заходу ділилися власними досягненнями та поглядами на розвиток наукових досліджень за різноманітними темами у межах семінару.
У своїй доповіді директорка Технічного центру НАН України к.ф.-м.н., Світлана Сперкач повідомила, що дослідження хімічного складу, структури та топографії поверхні матеріалів зразків фрагментів широкого кола засобів ураження, що застосовуються РФ під час широкомасштабної агресії проти України є актуальним та своєчасним. Зазначені дослідження у Технічному центрі НАН України проводять на двох наукових приладах: сканівному електронному мікроскопі JSM-6490LV виробництва JEOL Ltd (Японія), до складу якого входить енергодисперсійний спектрометр INKA Energy 350XT та рентґенівському мікроаналізаторі JXA-8200 виробництва фірми JEOL Ltd (Японія) з кристал-дифракційним спектрометром. У режимі сканівної мікроскопії такі прилади мають наступні характеристики: прискорювальна напруга – до 30 кеВ, збільшення – до ´300000, роздільна здатність – 6 нм.
Технічним центром НАН України досліджено низку матеріалів, з яких виготовлено різні елементи конструкцій засобів ураження за їх фрагментами, що дозволили з максимальною точністю визначити хімічний склад та структуру матеріалів фрагментів крилатих, балістичних, аеробалістичних та авіаційних ракет, баражуючих боєприпасів і авіаційних комплексів виробництва Російської Федерації та її союзників. Отримані експериментальні дані дозволили розширити знання про хімічний склад металів, сплавів і композитів, які застосовуються у конструкціях сучасних засобів ураження і можуть бути впроваджені на підприємствах з ракето- та авіабудування, та інших високотехнологічних галузях промисловості.
Особливої уваги заслуговує вивчення матеріалів радіопоглинаючих покриттів конструкцій спеціального призначення, використання яких набуло надзвичайної актуальності в роки війни.
У своєму актуальному та ґрунтовному виступі генерал-майор Ігор Одноралов акцентував увагу на сучасних тенденціях і підходах до створення військового спорядження та зброї, наголошуючи на тому, що у сучасному цивілізованому світі перевагу надають тому обладнанню, робота та дія якого ґрунтується на «нових фізичних принципах».
Ігор Васильович наголосив, що головною особливістю такої зброї повинна стати її «гуманність», тобто її застосування не повинно спричинювати руйнувань та летальних випадків.
Із доповіді завідувача лабораторії синтезу наносистем та наноматеріалів відділу електронно-зондових досліджень багатофункціональних матеріалів ТЦ НАНУ к.х.н Володимира Трачевського слухачі дізналися про можливості, які відкриває перед дослідниками властивостей речовин використання явища електронного парамагнітного резонансу (ЕПР). Він повідомив про перспективи подальшого розвитку та вдосконалення методології застосування явища ЕПР. За допомогою якого здобувають і узагальнюють інформацію стосовно структурно-функціональної трансформації й еволюції просторово-часової організації атомно-молекулярних ансамблів і архітектури за дії чинників різної природи та інтенсивності. На тлі цього актуальним і своєчасним стане рельєфне відображення авторитету наукових шкіл, які формуються в осередках висококваліфікованих фахівців, які невпинно здобувають і узагальнюють інформацію стосовно структурно-функціональної трансформації й еволюції просторово-часової організації атомно-молекулярних ансамблів і архітектур за дії чинників різної природи та інтенсивності.
Такий концептуально плідний підхід надає можливість не тільки залучення до глобального процесу сучасників, але й виховання та мобілізації творчих зусиль наступних поколінь активних послідовників для свідомого й оперативного розв’язання фундаментальних проблем нанофізики, нанохімії та фізичного матеріалознавства.
Насамперед, важливими є не тільки різнобічно витончена діагностика та моделювання перебігу формування ієрархічно побудованих матеріальних утворень різного елементного складу, визначення рушійних сил і механізмів самоорганізації складних систем, але й масштабна просвітницька діяльність наукової спільноти з розширення та поглиблення уявлень про природу різноманітності квантових проявів у поведінці електронно-ядерних систем.
В рамках спільної наукової роботи «Одержання вуглецевих наноматеріалів під час конверсії вуглеводнів у гази-реагенти» між Інститутом газу НАН України та Технічним центром НАН України були створені технологічні можливості для синтезу вуглецевих наноматеріалів (ВН) методом газофазного хімічного осадження з продуктів каталітичної конверсії природного газу. Результати співпраці розповів завідувач відділу діагностики мезоскопічних систем д.т.н., Максим Барабаш. Він додав, що не дивлячись на різноманітну природу утворення вуглецевих нанотрубок (ВНТ) та вибору метода синтезу ВН, вони можуть знаходити широке застосування в механіці різних середовищ, фотоніці та оптиці, енергозберіганні, енергетичного машинобудування військового призначення тощо. Стає зрозумілим, що такий міждисциплінарний характер опису процесів, які відбуваються в природі, не є випадковим, він відображує фундаментальний принцип матеріальної єдності світу, в основі якого знаходиться загальність та абсолютність матерії, що нас оточує.
Синтезовані нанотрубки мають досить високу електропровідність та здатність поглинати різні випромінювання. Трубки з вуглецевого волокна мають здатність поглинати великий спектр світлових хвиль – від радіохвиль до ультрафіолетового випромінювання 380 нм- 10 нм. Така здатність поглинання робить поверхню нанотрубок майже невидимими не лише для радіолокаційного обладнання, але і для людського ока. Спектр поглинання випромінювання матеріалу, виготовленого з ВНТ, дуже широкий. Можливість поглинати світлові хвилі дає можливість використовувати їх як камуфляж для військової техніки. Нанотрубки дозволяють рельєфну поверхню військової техніки перетворити на чорну більш рівну поверхню. Вуглецеві вертикальні трубки не розсіюють і не відображають світові хвилі. Якщо покрити військову техніку мережею нанотрубок то вони будуть невидимими для простого ока. На радарах вони будуть сприйматися як “чорні дірки”, що поглинають випромінювання. Композитні матеріали на основі ВНТ також можуть використовуватися для камуфляжу підводних човнів. При нагріванні нанотрубок під водою тепло розсіюється, змінюючи оптичні параметри води. Тепло, що виходить з вуглецевих нанотрубок, передається у воду та розсіюється, і створюється ілюзія невидимки.
Учасники наукового семінару висловили готовність підтримувати співпрацю та впроваджувати нові технологічні рішення для актуальних сучасних інженерних завдань оборонного характеру. Захід засвідчив високий рівень наукових досягнень українських дослідників, підкресливши важливість ознайомлення наукової та педагогічної спільноти для розвитку сучасного суспільства.
